Сучасна українська історіографія цивілізації Стародавнього Риму

Анотація

У статті проаналізовано сучасну українську історіографію цивілізації Стародавнього Риму. Визначено основні напрями досліджень і перспективні теми для українських античників та археологів. Антикознавство є невід’ємною частиною студій із всесвітньої історії та історії України. Актуальність статті полягає у тому, щоб охарактеризувати теми, які вже знайшли висвітлення у працях істориків, а також акцентувати увагу на методологічних підходах в Україні щодо інтерпретації минулого Стародавнього Риму та його спадщини на території України.

У статті запропоновано класифікацію праць за ступенем аналізу давньоримської історії: загальні праці, дисертації, праці про зовнішню політику Риму, римське суспільство, нумізматика, військова історія. Окремо наголошено на тому, що дослідження про Стародавній Рим мають міждисциплінарний характер, адже включають в себе методи історії, археології, спеціальних історичних дисциплін тощо. Узагальнено підходи різних шкіл українських античників і показано особливості вивчення давньоримської історії. Виділено київську, галицьку та харківську школи.

Керівником київської школи дослідження цивілізації Стародавнього Риму є професор Віктор Ставнюк, чиї учні досліджують політичні біографії Луція Корнелія Сулли, Гнея Помпея Великого, особливості військової історії пізньої республіки та ранньої Римської імперії, а також релігійну політику за Константина Великого. Біографістика та просопографія є важливими напрямами досліджень цивілізації Стародавнього Риму, враховуючи роль особи в історії. Другою школою є галицька, представлена науковцями зі Львова та Дрогобича. Так, Віктор Гуменний із Львівського національного університету імені Івана Франка досліджує питання відносин Римської імперії та Парфії, а професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Олег Петречко вивчає суспільно-політичний розвиток Римської імперії за епохи принципату (1-3 ст. н.е.). Третьою школою є харківська, чиїм засновником можна вважати Віктора Кадєєва (1927-2012). В. Кадєєв досліджував питання, пов’язані з античними містами-державами Північного Причорномор’я, зокрема історію Херсонеса Таврійського. Одним з учнів Віктора Кадєєва є археолог Віталій Зубар (1950-2009), який вивчав присутність римських легіонів на території Криму, а також Херсонес Таврійський.

Залишаються перспективними для українських істориків та археологів методологічні підходи, які використовують науковці в Європі та Північній Америці: історія тварин, історія навколишнього середовища, історія емоцій. Водночас тематика, пов’язана з римськими впливами у полісах, заснованих стародавніми еллінами у Північному Причорномор’ї, залишається актуальною, як в академічному аспекті, так і публічної історії.