Ректори Одеської духовної семінарії (1838-1920 рр.)

Станіслав Ковальський

doi:10.33782/2708-4116.2026.2.434

Станіслав Ковальський Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського https://orcid.org/0000-0002-2958-4797

DOI: https://doi.org/10.33782/2708-4116.2026.2.434

Ключові слова: Херсонсько-Таврійська єпархія, Одеса, освіта, семінарія, ректори, архієпископи, духовенство

Анотація

У статті досліджено особливості розбудови Одеської духовної семінарії упродовж 1838-1920 років через призму діяльності її ректорів. Проаналізовано роль Херсонського архієпископа Гавриїла (Розанова) у процесі її заснування й організації роботи на початковому етапі. Цей заклад мав всестановий характер. Там могли отримати середню духовну освіту не лише діти церковнослужителів, але й діти з різних станів переважно українських губерній. Зазначено, що серед семінаристів були й вихідці з європейських країн, зокрема Болгарії.

Приділено увагу першому ректору – Порфирію (Успенському), який був не лише професором богослов’я і фахівцем у галузі освіти, але й відомим ученим-сходознавцем, з іменем якого пов’язано низку важливих досліджень в церковній історії.

Розглянуто роботу й інших ректорів цього закладу духовної освіти упродовж перших 30-ти років його існування. З’ясовано, що цей період не відрізнявся кадровою стабільністю, що негативно позначилось на становищі семінарії. Попри те, що на чолі семінарії були професори, які отримали вищу духовну освіту в різних духовних академіях імперії та мали досвід адміністративної роботи, вони з різних причин надовго не затримувались на своїх посадах.

Акцентовано увагу на ректорстві Мартирія Федоровича Чемени, завдяки якому в наступні 32 роки відбувся стрімкий розвиток семінарії. Він теж мав академічну освіту та попередній досвід викладацької роботи у семінарії на посаді професора. Проте, на відміну від своїх попередників, зумів створити згуртований колектив висококваліфікованих викладачів, які надавали семінаристам високий рівень освіти та належне християнське виховання.

Проаналізовано діяльність ректорів на початку 20 ст. Досліджено вплив їх громадського світогляду на освітній і виховний процес у семінарії. У роботі простежено становище закладу духовної освіти за ректорства Костянтина Васильовича Бречкевича. Він усіляко намагався вберегти семінарію від проникнення революційних і матеріалістичних ідей, забезпечити її стабільну життєдіяльність у період буремних революційних потрясінь. Проте, з приходом радянської влади заклад освіти, який готував священнослужителів, став не потрібним. Тож 1 травня 1920 р. семінарію було ліквідовано, а її приміщення передано сільськогосподарському інституту.

Зроблено висновок, що упродовж досліджуваного періоду розвиток Одеської духовної семінарії значною мірою залежав від особистості ректора, який перебував на посаді та діяльності єпархіального архієрея.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Всеподданейший отчет обер-прокурора Святейшего Синода по ведомству православного исповедания за 1813 год. Санкт-Петербург: Синодальная типография, 1915. 316 с.

Двадцатипятилетие служебной деятельности ректора Одесской духовной семинарии протоиерея Константина Васильевича Бречкевича. Херсонские епархиальные ведомости. Отдел неофициальный. 1909. № 18. С. 445-447; 457-460.

Держархів Одеської області. Ф. 37 «Херсонська духовна консисторія», 1752-1925 рр.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України (ІР НБУВ). Ф. ХІІІ «Архів та зібрання історичних документів канцелярії обер-прокурора Святійшого Правлячого Синоду».

ІР НБУВ. Ф. 175 «Титов (Тітов) Федір Іванович (1864-1935)», 1808-1919 рр.

Некролог о Преосвященном епископе Порфирии. Прибавление к Херсонским епархиальным ведомостям. 1885. № 9. С. 342-344.

Протоиерей Мартирий Федорович Чемена (некролог). Прибавление к Херсонским епархиальным ведомостям. 1903. № 3. С. 71-77.

Рукописний відділ Одеської національної наукової бібліотеки. РКП 40/1.

Серафимов С.А. Воспоминание о Преосвященном Гаврииле, первом (в Одессе) архиепископе Херсонском и Таврическом, а потом Тверском и Кашинском. Одесса: Л. Нитче, 1859. 84 с.

Слово Высокопреосвященного Димитрия, архиепископа Херсонского и Одесского по случаю дарования Его Величеством щедрого пособия на улучшения духовно-учебных заведений 7 апреля 1860 г. Одесса, 1866. 40 с.

Стрельбицкий И. Летопись Одесской духовной семинарии (1838-1885). (К материалам для истории семинарии). Ч. І. Одесса: Типо-литография Штаба Округа, 1913. 362 с.

Діанова Н.М. Внесок вищого православного духовенства Південної України у розвиток історичної науки і освіти (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). Одеса: Фенікс, 2012. 319 с.

Діанова Н.М. Діяльність православних архієреїв Херсонської єпархії (кінець XVIII – початок ХХ ст.): монографія. Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, 2022. 207 с.

Діанова Н.М. Ректор Одеської духовної семінарії Мартирій Федорович Чемена. Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: Історія. 2014. Вип. 30. С. 271-278.

Лиман І.І. Російська православна церква на півдні України останньої чверті ХVІІІ – середини ХІХ ст. Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2004. 488 с.

Михальченко В.А. Православная Одесса и Юг Украины: духовные персоналии. 1794-1925. Киев: Издательский отдел Украинской Православной Церкви, 2021. 656 с.

Степанов А. Анатолий Каменский. URL: http://hrono.ru/biograf/bio_a/anatoly_kam.php

Тригуб О.П. Історія Херсонської єпархії (1775-1918): дис… канд. іст. наук: 07.00.01; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія», Миколаївська філія. Миколаїв, 2000. 242 с.