Національне питання у політичних поглядах Г. Хомишина та програмних документах українських клерикально-консервативних політичних об’єднань Західної України (1920-1930-і рр.)

Анотація

У статті досліджено національне питання в політичних поглядах станіславівського єпископа Григорія Хомишина та програмних документах українських клерикально-консервативних політичних об’єднань Західної України 1920–1930-х рр. Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного переосмислення ролі клерикально-консервативної течії в українській суспільно-політичній думці міжвоєнного періоду, її внеску у формування концепції українського національного розвитку та вироблення моделі українсько-польських відносин.

На основі програмних документів політичних об’єднань, пастирських послань, публіцистичної спадщини Григорія Хомишина й архівних матеріалів проаналізовано основні складові їхньої національної концепції. З’ясовано, що центральне місце в ній займали захист національних прав українців у складі Польської держави, утвердження християнських моральних принципів у політичному житті, забезпечення культурно-освітнього розвитку українського населення, боротьба за рівноправність і територіальну автономію українських земель, а також засудження як польської асиміляційної політики, так і революційно-екстремістських методів націоналістичного руху.

Встановлено, що політичні погляди Григорія Хомишина стали основою українського клерикального консерватизму. Владика послідовно обстоював необхідність поєднання національних інтересів із християнськими цінностями, виступав за легальні форми політичної боротьби, українсько-польське порозуміння на засадах справедливості та взаємної поваги, а також наголошував на визначальній ролі Української греко-католицької церкви у збереженні національної ідентичності. Показано, що запропонована ним модель вирішення національного питання ґрунтувалася на принципах політичного реалізму, моральної відповідальності та суспільної солідарності.

Зроблено висновок, що клерикально-консервативні політичні об’єднання Західної України сформували самобутню концепцію розв’язання національного питання, яка поєднувала ідеї української державності, захисту національних прав і католицького соціального вчення. Політична спадщина Григорія Хомишина та програмні документи цих організацій становлять важливе джерело для дослідження еволюції української політичної думки міжвоєнної доби та розвитку українського консерватизму.