Студентки Одеських вищих жіночих медичних курсів: кількісний, етноконфесійний і соціальний склад (1910-1920 рр.)

Анотація

У статті представлено результати дослідження контингенту слухачок Одеських вищих жіночих медичних курсів у 1910-1920 рр., а саме, відомості про його кількісний, етноконфесійний і соціальний склад, а також аналіз релігійних і матеріальних чинників, які впливали на доступ жінок до вищої медичної освіти в Одесі на початку 20 ст.

Джерельну базу роботи становлять документи фонду № 62 «Одеські вищі жіночі медичні курси» Державного архіву Одеської області, зокрема звіти Педагогічної ради, списки слухачок, документи про оплату навчання, прохання й особові справи курсисток.

Проаналізовано динаміку чисельності слухачок у перші роки функціонування курсів, а також в умовах Першої світової війни, революційних подій і суспільно-політичних трансформацій 1917-1920 рр. Встановлено поступове зменшення кількості прийнятих на навчання у 1910-1914 рр. та різке збільшення набору до 300 осіб у 1915 р. Водночас збереження значного контингенту слухачок у наступні роки свідчить про стійкий попит на жіночу медичну освіту навіть за умов масштабних суспільних потрясінь. З’ясовано етноконфесійний склад курсисток, особливу увагу приділено доступу до навчання жінок юдейського віросповідання та впливу встановленої державою процентної норм, що обмежувала їхній вступ на курси. Виявлено соціальне походження слухачок, серед яких були представниці різних станів і соціальних груп – дворянства, міщан, духовенства, селянства, почесних громадян, а також доньки представників різних професійних груп. Така різноманітність свідчить про поступове розширення соціальної бази жіночої медичної освіти.

Архівні документи засвідчують матеріальні труднощі, які супроводжували навчання багатьох курсисток. Прохання про звільнення від оплати та надання матеріальної допомоги доповнюють статистичні відомості конкретними життєвими історіями, демонструючи прагнення жінок здобути професію попри фінансові, сімейні та соціальні перешкоди.

Зроблено висновок, що Одеські вищі жіночі медичні курси були не лише освітньою інституцією, яка відкривала сотням жінок можливість здобути професійну медичну освіту та реалізувати себе у лікарській професії, а й важливим проявом модернізаційних процесів початку 20 ст. Водночас доступ до освіти та можливість її завершення залишалися залежними від конфесійних, соціальних і матеріальних обмежень.