Глиняні прясла з поселення Котельва ІІ

Анотація

Метою роботи є здійснення узагальнюючої характеристики всіх пряслоподібних предметів, знайдених під час вивчення поселення Котельва ІІ експедицією Історико-культурного заповідника «Більськ» під керівництвом Олега Шапорди.

Дослідження здійснене у межах історичного підходу із застосуванням комплексу неінвазивних методів вивчення археологічних артефактів. Зокрема, використано метрологічний і трасологічний методи, методи контекстуального резонансу та порівняльного аналізу. Їх поєднання дало змогу розглянути предмети з урахуванням морфологічних особливостей, фізичних характеристик й обставин виявлення. Під час опрацювання матеріалів дотримано принципу об’єктивності, що передбачає критичне осмислення отриманих результатів та обережність у визначенні функціонального призначення окремих знахідок.

Проаналізовано колекцію пряслоподібних виробів, що походять із поселення Котельва ІІ, розташованого неподалік Більського городища. Предмети виявлено як у культурному шарі пам’ятки, так і в сміттєвому заповненні господарських ям. Переважна більшість знахідок збереглися в цілому вигляді, тоді як три екземпляри представлені фрагментами.

Подібні вироби традиційно пов’язують із процесом прядіння, насамперед із використанням веретен. Водночас їхнє функціональне визначення потребує врахування сукупності ознак, серед яких важливе місце належить масі предметів. За ваговими характеристиками у дослідженій колекції виокремлено чотири групи. До категорії «легких» належить лише один виріб. Його параметри не дають підстав розглядати предмет як повноцінний елемент знаряддя для прядіння, тому віднесення цієї знахідки до прясел видається необґрунтованим.

Решта досліджених виробів за своїми характеристиками могла використовуватися як складові частини веретен, призначених для роботи з різними видами сировини. Відмінності у вазі предметів дозволяють висловити гіпотезу про варіативність застосовуваних знарядь, хоча остаточне визначення їхньої спеціалізації потребує додаткових досліджень.

Отримані результати розширюють уявлення про окремі аспекти повсякденного життя та господарської діяльності мешканців округи Більського городища у період його найвищого розвитку. Введення до наукового обігу дослідженої колекції створює додаткові можливості для порівняльного вивчення подібних знахідок з інших пам’яток скіфського часу.