«Місто Хаджибей або Одеса» в описах іспанського консула Луїса дель Кастільйо (1774-1835)

Анотація

У статті здійснено історико-імаґологічний аналіз процесу інтеграції регіону Північного Причорномор’я до європейського символічного простору на початку 19 ст. Дослідження фокусується на реконструкції просторових, геокультурних і соціокультурних уявлень про Одесу та її околиці, що відображені у писемній спадщині першого іспанського консула Луїса дель Кастільйо (1774-1835).

Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення маловідомих сторінок українсько-іспанських взаємин і визначення ролі дипломатичних інституцій у формуванні знань про українські землі у Західній Європі. Джерельну базу дослідження становлять дві ключові групи документів: офіційне дипломатичне листування консула, яке зберігається у фондах Національного історичного архіву Іспанії, та праця «Спостереження про чорноморську торгівлю…», опублікована у Мадриді 1828 р. Додатково залучено матеріали Державного архіву Одеської області й тогочасну іспанську періодику.

У результаті дослідження доведено, що відкриття іспанського консульства в Одесі у 1804 р. було закономірним наслідком зміни геополітичного балансу сил у регіоні в останній третині 18 ст. Військова експансія Російської імперії проти Османської Порти та поділи Речі Посполитої забезпечили повний контроль над Північним Причорномор’ям, право вільного мореплавства через чорноморські протоки Босфор і Дарданелли та відкрили доступ до родючих сільськогосподарських земель Правобережної України. З’ясовано, що у візії іспанського дипломата урбаністичний простір Одеси позиціонувався як символ європейської цивілізації, історичний спадкоємець античності та важливий центр міжнародної (насамперед зернової) торгівлі. Водночас місто маркувалося як цивілізаційне порубіжжя із мусульманським Сходом, яке постійно перебувало під загрозою воєнних конфліктів та епідемій.

Особливу увагу звернено на опис Л. дель Кастільйо міської інфраструктури (модерних вулиць, кам’яної забудови, громадських закладів) і поліетнічного складу населення. Автор прагнув продемонструвати переваги міського середовища та його економічні преференції для іспанських купців.

Констатовано, що праця іспанського консула стала інституціоналізованим каналом соціокультурної комунікації. Розбудова Одеси, залучення великої кількості іноземців до розвитку міста та господарського освоєння його околиць сформували систему модерних рецепцій, що маркували цей регіон як самобутню та відкриту світові соціокультурну й економічну структуру.