До витоків музейної справи у НІАЗ «Ольвія» НАН України

Алла Буйських; Тетяна Шевченко

doi:10.33782/2708-4116.2026.2.439

Алла Буйських Інститут археології НАН України https://orcid.org/0000-0001-7233-1288
Тетяна Шевченко Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» НАН України https://orcid.org/0000-0002-9204-0469

DOI: https://doi.org/10.33782/2708-4116.2026.2.439

Ключові слова: Ольвія Понтійська, давньогрецька архітектура, житловий будинок, консервація архітектурно-будівельних об’єктів

Анотація

У статті розглянуто перші практичні заходи з музеєфікації, здійснені в Ольвійському заповіднику у 1938 р. Роботи проводилися для збереження в експозиції житлових будинків елліністичного часу, як розкопаних на ділянці НГФ у 1909-1911 рр., так і тих, що досліджувалися у другій половині 1920-х – першій половині 1930-х рр. – А, І (И), НГ. Послідовно вивчено напрацьований алгоритм робіт – від додаткових археологічних досліджень для повного розкриття плану споруди на одному будівельному періоді до закріплення фундаментів пошкоджених споруд шляхом будівництва додаткових підмурків і встановлення кам’яних контрфорсів у найнебезпечніших місцях. Роботи носили багато у чому експериментальний характер і постійно коригувалися з метою вибору найкращого результату у закріпленні кам’яних мурувань. Проте саме їх результати й започаткували методику практичної музеєфікації, яка дозволила зберегти архітектурно-будівельні комплекси Ольвії в експозиції просто неба у 1930-і рр. Врахування специфіки місцевої геології дозволило поширити здобутий у попередній час досвід зведення захисного земляного обвалування та канав для відведення дощових вод на роботи по всьому городищу.

Роботи здійснювалися під безпосереднім керівництвом архітектора Олександра Карасьова за попередньо розробленою начальником Ольвійської експедиції Лазарем Славіним програмою. Основою для написання статті стали рукописний щоденник Карасьова та матеріали фотоархіву експедиції за 1935-1938 рр., що зберігаються у Науковому архіві Інституту археології НАН України. Незважаючи на те, що доцільність деяких консерваційних заходів не витримала перевірки часом, роботи здійснені у 1938 р., мають високу цінність для вивчення історії музейної роботи у НІАЗ «Ольвія» НАН України.

Фінансування: Дослідження здійснено у рамках науково-дослідної роботи Відділу археології Нижнього Побужжя Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН України «Античне місто та його хора у Північно-Західному Причорномор’ї» (державний реєстраційний № 0124U003377).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Карасев А. Дневник работ на участке «НГ» Фармаковского и работ по консервации открытых памятников архитектора экспедиции А.Н. Карасева. Ольвийская археологическая экспедиция 1938 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, ІА/О, Ф. 17. Спр. 119.

Славин Л.М. Отчет о работе Государственного Исторического Заповедника «Ольвия» Академии наук УССР за 1946 год. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 64. 1946/9. ф.е. 173а. С. 1-16.

Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 17. «Славін Лазар Мойсєйович», 1935-1971 рр.

Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 60 «Інститут історії матеріальної культури», 1934-1938 рр.

Бєляєв О.С., Кудренко А.І. Про методику консервації і реставрації кам’яних будівельних залишків. Археологія. 1994. № 2. С. 103-111.

Дложевський С. Про археологічні розкопки в Ольбії в р.р. 1924, 1925 і 1926. Східний світ. 1928. № 3-4. С. 289-294.

Крапівіна В.В. Ольвія: проблеми охорони та археологічні дослідження. Археологія. 2001. № 1. С. 4-19.

Крыжицкий С.Д. Жилые ансамбли древней Ольвии IV-II вв. до н.э. Киев: Наукова думка, 1971.

Крижицький С.Д. Перспективи дослідження і збереження архітектурно-будівельних залишків Ольвії. Археологія. 2001. № 4. С. 19-35.

Леви Е.И. Ольвия. Город эпохи эллинизма. Ленинград: Наука, 1985.

Русяєва А.С., Кузьміщев О.Г. Олександр Миколайович Карасьов – визначний дослідник Ольвії Понтійської (до 120-ліття). Археологія. 2022. № 4. С. 129-136.

Фармаковский Б.В. Раскопки в Ольвии 1902-1903 годах. Известия Императорской Археологической комиссии. Вып. 13. Санкт-Петербург: Типография Главного Управления Уездов, 1906. 301 с., рис., табл.

Фармаковский Б.В. Раскопки в Ольвии. Отчет Археологической комиссии за 1909 и 1910 годы. Санкт-Петербург, 1913. С. 1-105.

Фармаковский Б.В. Раскопки в Ольвии. Отчет Археологической комиссии за 1911 год. Санкт-Петербург, 1914. С. 1-25.

Фармаковский Б.В. Раскопки в Ольвии. Отчет Археологической комиссии за 1912 год. Петроград, 1916. С. 1-35.

Фармаковский Б.В. Отчет о раскопках в Ольвии в 1924 г. Сообщения Государственной Академии истории материальной культуры. Вып. І. Ленинград, 1926. С. 143-192.