Етапи розвитку адвокатури України у контексті періодизації історії Української державності
Анотація
У статті проаналізовано основні етапи розвитку адвокатури України крізь призму періодизації української державності. Показано взаємозв’язки між еволюцією інституту адвокатури та змінами форм державної організації, правових систем і політико-правових режимів.
Історія української державності складається з чотирьох етапів: перший – княжа доба; другий – козацька доба. Гетьманщина; третій – Українська національна революція; четверта – сучасна українська незалежна держава. Ключовою для формування власне української державності стало існування Галицько-Волинської держави.
Разом з тим, Україна пережила ряд стадій: державну, напівдержавну та бездержавну. Україна за 826 років (з 1199 р. до 2025 р.) більше перебувала в умовах напівдержавного існування (344 роки), ніж у процесі державотворення (249 років), що створює складність у сприйнятті вказаних етапів як моментів існування єдиної української державності. Також, ми маємо унікальний в світовій історії досвід відродження українського державотворення, навіть після століть перебування під іноземним гнітом на бездержавній стадії (233 роки). Тривала відсутність власної держави викликала потребу знаходити і відстоювати окрему позицію в інших державних структурах. В даному контексті, певну роль відігравав інститут адвокатури.
Виділено сім етапів розвитку української адвокатури. Визначено, що із вказаних етапів розвитку української адвокатури три (Київська Русь і Галицько-Волинське князівство; Українська національна революція; Сучасна українська незалежна держава) співпадають з етапами українського державотворення. Три етапи (Велике князівство Литовське, Руське і Жемантійське; Гетьманщина; Українська Радянська Соціалістична Республіка) відносяться до напівдержавної стадії. І лише один (Російська та Австро-Угорська імперії) – до періоду бездержавності.
Періоди зміцнення державної автономії та суверенності супроводжувалися розширенням повноважень і підвищенням самостійності адвокатури, тоді як за умов імперських і тоталітарних режимів її незалежність зазнавала суттєвих обмежень. Нині адвокатура утверджується як невід’ємна складова демократичної правової держави.
Завантаження
Посилання
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відомості Верховної Ради. 2013. № 27. Ст. 282.
Постанова Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України». Відомості Верховної Ради. 1991. № 38. Ст. 502.
Бандурка С.С. Адвокатура: історія становлення. Право.ua. 2021. № 4. С. 14-20.
Бойко І.Й. Права, за якими судиться малоросійський народ. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Права, за якими судиться малоросійський народ
Бойко О.Д. Історія України. Київ: Академвидав, 2005. 688 с.
Брославський В.Л. Концептуальні підходи до досліджень з історії української адвокатури. Адвокатура України: історія та сучасність: матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ; Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. С. 25-27.
Геведзе Т.Л. Історичний генезис інституту адвокатури в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Право. 2012. Вип. 19. Т. 1. С. 157-159.
Дурнов Є.С. Адвокатура в Україні: історико-правове дослідження (кінець ХІХ – ХХ ст.: дис… докт. юрид. наук: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. Харків, 2018. 389 с.
Історія України та її державності / Л.Є. Дещинський, С.В. Терський, І.Я. Хома та ін. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. 476 с.
Киридон А.М. Етапи українського державотворення: крос-історичне дослідження. Наукові праці: Науково-методичний журнал. 2007. Т. 74. Вип. 61. Історичні науки. С. 7-11.
Компанієць О.В. Державобудівництво у державах, що втратили дієздатність. Наукові праці: науково-методичний журнал. 2016. Вип. 262. Т. 274. Історія. С. 57-63.
Кондратюк О.В. Судова система та судочинство в Галичині у складі Австро-Угорщини (1867–1918 рр.): дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. Львів, 2006. 203 с.
Котляр Ю.В. Етапи державотворення та стадії існування України. Актуальні питання вдосконалення законодавства України у сучасних умовах розвитку держави, присвяченої пам’яті професора Леоніда Васильовича Багрія-Шахматова: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 20 травня 2022 року); Одеський національний морський університет. Одеса: Бондаренко М.А., 2022. С. 28-30.
Котляр Ю.В. Числові коди української державності. Історичний архів. Наукові студії. 2016. Вип. 16. С. 49-55.
Кралюк П.М. Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях. Харків: Фоліо, 2020. 424 с.
Палієнко Н.М., Шкварець В.П. Український конституціоналізм (від княжої доби до початку ХХ ст.). Гуманітарно-економічні дослідження. Миколаїв-Одеса: ТОВ ВіД, 2005. Т. 1. С. 129-138.
Роговенко Д.С. Законодавчі засади діяльності української адвокатури у 70-х – 80-х рр. ХХ ст. Адвокатура України: історія та сучасність: матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ; Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. С. 128-132.
Тригуб П.М. Етапи української державності: авторський погляд на проблему. Наукові праці: Науково-методичний журнал. 2007. Т. 69. Вип. 56. Політичні науки. Правознавство. С. 123-127.
Україна крізь віки: У 15-и тт. Київ: Альтернативи, 1997-2000. Т. 1-15.
Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Київ: Либідь, 1999. 480 с.
Kotlyar Yu. Synergetic method in the research of Ukrainian state formation: European experience. European Historical Studies: Scientific Journal. 2021. № 19. С. 61-73. DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2021.19.5
Переглядів анотації: 21 Завантажень PDF: 11
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
