Дендрохронологічні дослідження другої половини 19 ст.: від Дж. Кюхлера до Ф.Н. Шведова

Анотація

Дослідження зосереджене на розгляді проблеми становлення у другій половині 19 ст. дендрохронології – одного з важливих наукових напрямів, методи якої широко використовуються як для палеокліматичних досліджень, так і для датування (встановлення віку) різноманітних (археологічних) об’єктів в археологічних дослідженнях.

Мета дослідження – формування на підставі аналізу історіографії проблеми комплексу найбільш знакових праць в історії дендрохронології другої половини 19 ст. та визначення на підставі їх системного аналізу основних закономірностей динаміки становлення дендрохронології у досліджуваному періоді.

Проведене дослідження засвідчує, що в українській історіографії майже відсутні публікації з історії розвитку дендрохронології, в яких зазначена проблема була б глибоко вивчена. Натомість існує значний пласт закордонних досліджень з історії виникнення та розвитку дендрохронології, що актуалізує необхідність проведення подібних досліджень в Україні.

Застосовані методологія та методи дослідження стали основою детального комплексного аналізу змісту рідкісних на сьогоднішній день основоположних праць Дж. Кюхлера, А. Покорни, Я. Каптейна і Ф.Н. Шведова та з’ясування їхніх основних положень у контексті сучасної дендрохронології.

Новизна дослідження полягає у комплексності та синергії розгляду первинних джерел – праць піонерів дендрохронології, що дало можливість з’ясування логіки перехідного періоду у формуванні дендрохронології як певного наукового напряму. Проаналізовані джерела чітко свідчать про позитивну динаміку становлення дендрохронології у другій половині 19 ст. Кожне десятиліття цього періоду вносило нові методологічні та методичні новації, формуючи таким чином певний «образ» нового наукового напряму.

Порівняльний аналіз оригінальних досліджень (першоджерел) і досягнутих результатів Дж. Кюхлера (1859), А. Покорни (1869), Я. Каптейна (1880-1881/1914) та Ф.Н. Шведова (1892) дає підстави стверджувати, що протягом другої половини 19 ст. відбувався поступовий перехід від якісного опису експериментальних даних, що характеризують деревні кільця, та їх зв’язку зі зміною умов зростання дерев (Дж. Кюхлер) і можливостями датування, до кількісних вимірювань і математичної обробки експериментальних даних (статистична обробка результатів, інтерполяція, методи згладжування кривих у працях А. Покорни, Я. Каптейна та Ф.Н. Шведова). Можливо такий прорив був пов’язаний і з тим, що Я. Каптейн і Ф.Н. Шведов буди фізиками і їм було притаманне використання математичних методів і в інших їхніх дослідженнях. У цей період відбулося також чітке усвідомлення важливості перехресного датування для дендрохронологічних досліджень.

У статті уточнені бібліографічні описи проаналізованих праць, зроблено переклад українською мовою німецькомовної публікації, яку пов’язують з авторством А. Покорни.