Повсякденне життя єврейського населення України в умовах більшовицького режиму (1920-і рр.)

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню повсякденного життя єврейського населення України у 1920-х рр., коли традиційний уклад штетлів зіткнувся з радикальними соціальними та політичними трансформаціями ранньорадянської доби.

У роботі розглянуто ключові елементи матеріальної та духовної культури євреїв – традиційний одяг, житлові споруди, дотримання кашруту, а також особливості побутової організації, що дозволяли зберігати етнічну ідентичність в умовах зростаючого державного тиску. Певну увагу приділено міжетнічним взаєминам євреїв та українців, що співіснували у тісному соціальному контакті, впливаючи один на одного, але водночас підтримуючи власні культурні межі.

Проаналізовано вплив радянської антирелігійної політики, спрямованої на руйнування традиційних форм юдейського життя: демонстрації, лекції, агітаційні карнавали та заборона івриту стали інструментами боротьби з релігією та єврейською культурною самобутністю.

Висвітлено соціальні зміни усередині громади, зокрема зростання ролі жінки як носійки родинної пам’яті та водночас учасниці нових економічних процесів.

Важливим аспектом дослідження є аналіз колонізаційної політики радянської влади щодо створення єврейських аграрних поселень, що викликала труднощі адаптації серед переселенців і спричинила напруження у стосунках з місцевими громадами. Стаття показує, як у складних обставинах модернізації та ідеологічного тиску єврейські громади зуміли частково зберегти свій традиційний спосіб життя, водночас зазнаючи глибоких трансформацій, що визначили подальший розвиток їхньої культури та соціальної структури.