Початковий етап досліджень пам’яток лівобережжя Дніпра 5-7 ст. (середні течії Псла та Ворскли)

  • Віктор Приймак Комунальна установа «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради https://orcid.org/0009-0004-8740-2252
  • В’ячеслав Оліцький Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка https://orcid.org/0000-0001-5518-5127
Ключові слова: Лівобережжя Дніпра, середні течії Псла та Ворскли, Більський мікрорегіон, Комплекс пам’яток території й округи Більського городища, слов’янські пам’ятки, слов’янські культури зарубинецької лінії розвитку (пізньозарубинецький горизонт, київська, колочинська, пеньківська культури), черняхівська культура, археологічні дослідження, неінвазивні вивчення (LIDAR сканування)

Анотація

Стаття продовжує серію публікацій, присвячених формуванню джерельної бази для вивчення пам’яток 1 тис. н.е. Більського мікрорегіону та прилеглих територій лісостепу і степу Дніпровського Лівобережжя (старожитності зарубинецької лінії розвитку). На початковому етапі вивчення пам’яток пеньківської культури на Лівобережжі Дніпра (1900-ті – середина 1960-х рр.) фіксувалися випадкові знахідки окремих предметів і скарбів кола «старожитностей антів». У басейні Ворскли лише один комплекс походить з розкопок – це впускне поховання біля с. Березівка, дослідження В.Ю. Данилевича. Частина скарбів 6-8 cт. на початку 20 ст. була опублікована ще М.О. Макаренком та О.С. Федоровським. Найповніший каталог артефактів, підготовлений у довоєнні та повоєнні роки Г.Ф. Корзухіною, побачив світ у кінці 20 ст.

Інтерпретація матеріалів, здобутих на початковому етапі вивчення пеньківських старожитностей, стала можливою на першому (1960-90 рр.) та другому етапах (від рубежу 20-21 ст. до сьогодення). Особливістю другого, триваючого, етапу є істотне скорочення масштабів стаціонарних досліджень пам’яток. Лише певною мірою це компенсується активною публікацією матеріалів розкопок і розвідок, переважно отриманих на першому етапі робіт. Триває публікація матеріалів, отриманих на другому етапі, але значна їх частина вводить до наукового обігу артефакти, здобуті у ході незаконних робіт. Останні набули тотального характеру та практично стали безконтрольними. Достовірність даних про склад речових комплексів (?) і місця виявлення артефактів є сумнівною.

Не виключено, що окупація Криму та Сходу України, роки пандемії, повномасштабної війни Росії проти України знаходяться вже в межах нового, третього, етапу вивчення пеньківської культури й інших слов’янських і сусідніх культур (горизонтів), як виявлених у 1940-60-х рр., так і на початку 20 ст.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Айбабин А. И. Погребения конца VII – первой половины VIII в. в Крыму. Древности эпохи Великого переселения народов V-VIII вв. Москва: Наука, 1982. С. 165-192.

Айбабин А. И. Этническая принадлежность могильников Крыма IV – первой половины VII вв. н.э. Материалы к этнической истории Крыма. VII в. до н.э. – VII в. н.э. Киев: Наукова думка, 1987. С. 164-199.

Березовец Д.Т. Русы в Поднепровье (доклад на ХІV конференции Института археологии АН УССР). Полтавський археологічний збірник – 1999. 1999. С. 321-350.

Веймарн Е.В., Айбабин А.И. Скалистинский могильник. Киев: Наукова думка, 1993. 204 с.

Гавритухин И.А., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Москва: Институт археологии РАН, 1996. 298 с.

Гавритухин И.А., Приймак В.В. Пальчатая фибула из Малой Рыбицы. Stratum plus. 2001-2002. № 5. С. 91-99.

Гейко А.В., Рейда Р.М., Сапєгін С.В. Пам’ятки черняхівської культури Зіньківського району Полтавської області (басейн р. Грунь). Феномен Більського городища – 2016. Київ-Полтава, 2016. С. 204-209.

Горюнов Е.А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Ленинград: Наука, 1981. 135 с.

Ильинская В.А. Разведка в Днепровском Левобережье. Археологические исследования на Украине в 1965-1966 гг. Киев: Наукова думка, 1967. С. 196-200.

Казанский М.М. Археологическая ситуация в Среднем Поднепровье в VII в. Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Раннеславянский мир. Археология славян и их соседей. Москва: Институт археологии РАН, 2014. Вып. 15. С. 45-137.

Корост І., Коротя О. Підсумки LIDAR досліджень археологічних пам’яток на території Історико-культурного заповідника «Більськ». Археологія і давня історія України. 2025. Вип. 2 (55). С. 180-190. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2025.02.13

Ляпушкин И.И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа: археологические разыскания о времени заселения Левобережья славянами. Материалы и исследование по археологии СССР. Москва-Ленинград, 1961. № 104. 383 с.

Обломский А.М. (ред.). Торгово-ремесленный комплекс у с. Стаево в верховьях р. Воронеж (конец V-VII вв.) и некоторые проблемы археологии Верхнего Подонья эпохи раннего Средневековья. Москва-Санкт-Петербург: Нестор-История, 2022. 544 с.

Посохов С.І. (ред.). Археологічна спадщина професора О.С. Федоровського. Львів: Растр-7, 2024. 320 с.

Приймак В.В. Проблеми вивчення старожитностей І тис. н. е. Більського мікрорегіону (до 70-річчя Є.О. Горюнова). Пам’ятки археології північно-західного і західного секторів округи Більського городища (І тис. до н.е. – І тис. н.е.). Полтава: Фірма Техсервіс, 2010. С. 74-97.

Приймак В.В. Некоторые аспекты дискуссии об этнокультурном переломе на Днепровском Левобережье. Европа от латена до средневековья: варварский мир и рождение славянских культур. Раннеславянский мир. Археология славян и их соседей. 2017. Вып. 19. Москва: Институт археологии РАН. С. 70-81.

Приймак В.В. Раннеславянские материалы из левобережного Подесенья, верхнего Посулья и нижнего Посеймья: историографический аспект. Русский сборник. 2021. Вып. 10. С. 220-229.

Приймак В.В. Раннеславянские памятники бассейна р. Ворсклицы второй половины-конца І тыс. н.э. Археологические исследования в Центральном Черноземье в двенадцатой пятилетке: тезисы докл. и статьи ІІ межвуз. науч. конф., Белгород, февраль 1990 г. Белгород: БГПИ, 1990. С. 67-69.

Приймак В.В., Приймак В.М. Д.Т. Березовець і проблема русів та Русі. Полтавський археологічний збірник – 1999. Полтава, 1999. С. 351-354.

Приходнюк О.М. Пеньковская культура. Культурно–хронологический аспект исследования. Воронеж: ВГУ, 1998. 170 с.

Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.). Київ-Чернівці: Прут, 2001. 285 с.

Сухобоков О.В., Юренко С.П. Этнокультурные процессы на территории Левобережной Украины в І тысячелетии н.э. Проблемы этногенеза славян. Киев: Наукова думка, 1978. С. 124-142.

Шаблавина Е.А. Пальчатая фибула из коллекции Е.А. Горюнова. Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье: докл. научн. конф., посв. 60-летию со дня рождения Е.А. Горюнова, Санкт-Петербург, 14-17 ноября 2000 г. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение, 2004. С. 244-253.

Шрамко Б.А. Ранньосередньовічне поселення в Більську. Археологія. 1980. № 35. С. 74-78.

Щеглова О.А. О двух группах «древностей антов» в Среднем Поднепровье. Материалы и исследования по археологии Днепровского Левобережья. Курск: Курский областной краеведческий музей, 1990. С. 162-204.

Яненко А. Історія музейної археології УСРР (1919-1934). Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2016. 367 с.

Rodinkova V. Early Medieval women’s attire from the Dnieper region: traditions and konributions. Kolloguien zur – und Fruhgschichte. 2016. Band 22, 1. P. 582-587.


Переглядів анотації: 14
Завантажень PDF: 15
Опубліковано
2026-03-19
Як цитувати
Приймак, В., & Оліцький, В. (2026). Початковий етап досліджень пам’яток лівобережжя Дніпра 5-7 ст. (середні течії Псла та Ворскли). Старожитності Лукомор’я, (1), 52-63. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2026.1.415
Номер
Розділ
Середньовіччя

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)