Згасання анархістського руху в Україні у 1920 році

  • Віктор Савченко Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського https://orcid.org/0000-0001-5949-2263
Ключові слова: анархізм, aнархізм-комунізм, анархістська група, махновці, Конфедерація анархістських організацій України «Набат», підпілля, ОДПУ, репресії

Анотація

Стаття присвячена аналізу кризових явищ в анархістському русі в Україні 1920 року, коли більшовицька диктатура взяла курс на повне згортання опозиції в країні. В цей час у промислових центрах України анархістські ідеї мали прихильників серед студентської та робітничої молоді, значна частина селянства Півдня симпатизувала махновському руху, в якому керівні посади займали анархісти. На початку 1920 р. анархісти, користуючись відносно легальним статусом, намагалися впливати на профспілки та брали участь у робітничих конференціях, у виборах до місцевих рад. Анархісти ще мали надії на співпрацю з більшовиками та еволюцію радянського режиму. Влада намагалася обмежити можливості анархістської пропаганди, звести рух до стану маргінального.

Незважаючи на те, що анархістський рух не був єдиним ідеологічно й організаційно, Конфедерація анархістських організацій України «Набат» намагалася створити центр цього руху – опору більшовицькій диктатурі. Вона ставила за мету ідеологічно опанувати повстанську стихію, створити умови для початку «третьої революції» проти більшовиків. Така позиція Конфедерації «Набат» привела до репресій з боку влади, що з листопаду 1920 р. руйнували структури як «Набату» так і інших анархістських утворень. Влада застосувала до анархістів не тільки репресії та заборони, але й провокувала постійні розколи та внутрішні конфлікти, перетягування частини анархістів до владного табору, створюючи групи «радянських» анархістів та «агентів світової революції», або запрошуючи лідерів анархістів до лав правлячої партії та до керівних посад у місцевих органах влади. Влада штучно створювала анархістам імідж «бандитів» і змінила каральну тактику, піддаючи репресіям анархістів не як «ідейних радикальних революціонерів», а як «бандитів».

Невдача лідерів «Набат» очолити рух Н. Махна, махновський союз з «червоними» і крах цього союзу, призвели до розчарування анархістів у повстанській стратегії. Влада змогла розколоти анархістський рух, спокусливо відкривши вільний доступ анархістам до лав КП(б)У, до партійно-совєтської кар’єри. Репресії влади, внутрішній хаос та ідеологічна невизначеність привели до занепаду анархістського руху в Україні.


Переглядів анотації: 37
Завантажень PDF: 42
Опубліковано
2021-12-31
Як цитувати
Савченко, В. (2021). Згасання анархістського руху в Україні у 1920 році. Старожитності Лукомор’я, (6), 45-54. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.6.128
Номер
Розділ
Новітні часи