Профспілки у системі радянського управління: досвід УСРР у 1920-1930-х рр.

Микола Виговський; Віктор Доценко; Михайло Жолоб

doi:10.33782/2708-4116.2025.3.357

Микола Виговський Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0002-2874-5528
Віктор Доценко Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0003-1131-1675
Михайло Жолоб Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0003-0745-8412

DOI: https://doi.org/10.33782/2708-4116.2025.3.357

Ключові слова: громадські об’єднання, профспілки, радянська влада, державна політика, ідеологія, кампанії, шефство, Україна, СРСР

Анотація

У статті досліджено трансформацію професійних спілок в Україні упродовж 1920-1930-х рр. Аналізуються ключові етапи інституційного розвитку профспілок, їх організаційна структура, форми участі у виробничій і політичній діяльності, механізми контролю за трудовими ресурсами та соціальними процесами. Особливу увагу приділено процесам більшовизації профспілкового руху, централізації управління, українізації апарату та формуванню системи позаекономічного стимулювання праці. Висвітлюється роль профспілок у реалізації агітаційно-пропагандистських кампаній, кадровій політиці та забезпеченні ідеологічної лояльності трудових колективів. Показано, як профспілки з інституцій соціального представництва поступово перетворилися на інструмент державного контролю в умовах формування радянського тоталітаризму. Окреслено значення історичного досвіду для розуміння сучасних викликів профспілкового руху в Україні. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході та враховує як політичний, так і соціально-економічний вимір діяльності профспілок. Отримані результати поглиблюють уявлення про функціонування владно-ієрархічних механізмів у соціально-трудовій сфері УСРР.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.