Кривава лазня у «Дні Свободи»: свідчення лікарів одеської «Швидкої допомоги» про жертви єврейського погрому 18-21 жовтня 1905 р.

Анотація

Події жахливого єврейського погрому 18-21 жовтня 1905 р. в Одесі майже не вивчені вченими та поверхнево відображаються в український історіографії. Дослідження подій погрому дає змогу твердити про те, що провокації, які передували погрому, влаштовували як представники місцевої влади, поліцейські та військові, так і революціонери (соціалісти-революціонери, анархісти), що прагнули підштовхнути населення до загального повстання проти імперської влади.

У статті аналізується унікальне історичне джерело, що було недосліджене істориками – доповіді-свідчення лікарів одеської «Швидкої допомоги» (жовтень-листопад 1905). У цих свідченнях фіксувалися випадки, коли погром починався з нацьковування поліцейських на єврейське населення Одеси, з організації біля поліцейських ділянок (керівництвом цих ділянок) натовпів так званих «православних маніфестантів», частина з яких, через кілька годин перетворювалася у погромників. Чини поліції, війська, адміністрації мали надію мати матеріальний і політичний зиск з майбутнього погрому, бажаючи помститися «революціонерам» за політичні зміни жовтня 1905 р. та напади на поліцейські дільниці.

Можливо стверджувати, що погром в Одесі почався у другий половині 18 жовтня 1905 р. з подій як у самому центрі міста, так і на його околиці «Молдаванці». Значна частина так званих «православних маніфестантів», вже 19 жовтня 1905 р. взяла участь у погромі під гаслами «за вєру, царя і отєчество». Частина військових імперської армії, під керівництвом офіцерів, допомагала погромникам, стріляла у «самооборонців», обстрілюючи мирні квартали, прикривала військовою силою юрби погромників, беручи участь у грабунках під час погрому. Можна твердити, що погром в Одесі був організований керівництвом міста, вищими поліцейським чинами й окремими військовими командирами гарнізону міста.